Історико-археологічний музейний комплекс "Древній Любеч"
Новини
15 липня Україна відзначає День Української Державності, яке збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.
Історія нашого державотворення сягає своїми витоками української середньовічної держави Русь, центром якої був Київ. Прийняття Київським князем Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Це сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми згадуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.
Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
З нагоди свята в музеї пройшов захід спільно з Любецькою селищною бібліотекою, на якому говорили про етапи державотворення, наш спадок від Русі – тризуб, синьо-жовті барви, гривня, християнство, Київ та грали в ігри.
За матеріалами Українського інституту національної пам'яті
15.07.2025
Рибний день в музеї, учасники якого
-відвідали діючу експозиційну виставку про один з найстаріших промислів населення Любеча - "Рибальство. Історія та сучасність".
-дізналися багато цікавого про кожен експонат та розвиток риболовлі в нашому краї,
-ділилися рибацькими історіями та фото з трофеями,
-говорили про рибацьку кухню.
13.07.2025
Музейний комплекс долучився до екологічного флешмобу «Екологія в дії: Пакетам — торба!».
Мета — привернути увагу до проблеми надмірного використання пластику та сформувати відповідальне ставлення до довкілля
Чому це важливо?
У світі щороку виготовляють понад 13 мільярдів пакетів
Переробляється лише 10–15%
Поліетилен розкладається понад 200 років, пластик — до 450
Одноразовий пластик — один із чинників кліматичної кризи. У довкіллі пластик перетворюється на мікрочастинки, які потрапляють у ґрунт, воду та повітря. Пластикові пакети, як і увесь одноразовий пластик, виготовляються переважно з викопного палива, що губно впливає на екосистему.
Бережімо себе і наше довкілля!
В День пам'яті Преподобного Антонія Печерського пройшли музейні «посиденьки»: «Любецька минувшина».
На зустрічі говорили про життєвий шлях святого. Преподобний Антоній народився на нашій рідній любецькій землі, однак ще в юності серцем був відданий не тимчасовому, а вічному. Відгукнувшись на поклик Божої волі, він залишив усе, що було йому близьке: дім, спокій, навіть родинну прихильність і вирушив на святу гору Афон, де прийняв постриг і здобув глибокий духовний досвід.
За благословенням афонського ігумена повернувся до Києва. Святий Антоній став основоположником чернецтва в Русі-Україні, засновником Києво-Печерської лаври, печерного монастиря на Болдиних горах у Чернігові та будівничим Собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Також з його іменем у Любечі пов’язані дві печери: Ближня, що знаходиться неподалік від кам'яниці П. Полуботка, та Дальня, яка розташована на околиці Любеча - над Слобідкою, які можна відвідати і на сьогоднішній день.
«Люблю я Любеч світлою любов’ю
за плин Дніпра, високий княжий дух,
за те, що сотні раз политий кров’ю,
він коренем і кроною не струх….»
Леонід Горлач
Чергові музейні «посиденьки»: «Любецька минувшина» відбулися на княжій горі, де стоїть пам'ятник на честь з'їзду князів і нагадує про доленосні події сивої давнини.
В ході зустрічі поговорили про з’їзди князів, які почали збиратись у другій половині ХI століття на Любецькій землі, їх значення та учасників, важливість і наслідки від прийнятих рішень.
Поринути в події тих часів допомогло справжнє перевтілення присутніх у величних, давньоруських князів, дух яких до сих пір витає на горі.
«Конституція України – оберіг нації» під такою назвою проведено патріотичну годину спільно з Любецькою селищною бібліотекою.
На заході говорили про Конституцію України, яка є фундаментом, на якому будується правова система країни, гарантуючи права і свободи кожного громадянина та визначаючи основи державного устрою, ознайомилися з бібліотечною виставкою, провели інтелектуальні розваги.
27.06.2025
Краєзнавчий пікнік разом з Любецькою селищною бібліотекою.
Занурилися в історію страв польової кухні і не тільки на словах….
Спільними зусиллями приготували «Крутяк» за старовинним рецептом села Ховми, що на Борзнянщині Чернігівської області.
Весело пограли в нові ігри: «Їдемо на Січ», « У річку гоп», «Монета Володимира»
Смакували крутяком, не обійшлося без традиційних сосисок
«Народні ремесла. Гончарство» в музеї відкрилася нова експозиція, яка створена на основі музейної колекції, основна частина якої зібрана завдяки акції «Подаруй музею експонат». До неї увійшли різноманітний глиняний посуд для приготування, зберігання й подачі на стіл тих чи інших страв (горщики, миски й полумиски, глечики, макітри, гладишки, тикви, барильця, баньки), а також декоративний посуд, кахлі, цегла, дитячі іграшки, та предмети вжитку козацької доби, фрагменти посуду Трипільської, Зарубинецької культур, епохи неоліта та ін..
Такі експонати як гончарне коло та гончарний горн, наочно демонструють послідовність виготовлення гончарних виробів.
На відкритті присутні ознайомилися з експозицією, дізналися про історію розвитку гончарства та про гончарство в Любечі.
На території України гончарство відоме з кінця мезолітичної доби, та досягло найвищого рівня в період трипільської культури. Ці вироби вирізняються вишуканістю форм та цікавим своєрідним оздобленням, виготовленими вже на ручному гончарному колі, яке з’явилося у II ст. н.е.,. В період ранньої Київської Русі вже використовувались опалювальні печі – горна. З 14 століття на території України почали застосовувати більш досконале та продуктивне ножне гончарне коло.
Наявність високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин зумовило виникнення значних осередків керамічного виробництва.
Наш край представлений керамічними виробами з Ічні, Городні, Коропа, Ніжина. А ось найближчими нашими сусідами по цьому промислу є майстри з Добрянської та Ріпкинської громад, відомі гончарі з Грабова, Олешні та Ловині. В давніші часи Любеч теж був центром виготовлення глиняних виробів. Про це свідчать численні археологічні знахідки на території нашої громади, також свідчення місцевих старожил, які вказують на типові місця, де добувалась глина, де були печі для випалення кераміки, назви місцевостей - Глинище, Цегельня, Гончарівка, Ганчарі, річка Гончарка, розповсюджені прізвища - Гончар, Гончаренко, Гончаров і т.д.
4 червня — День вшанування пам’яті дітей, загиблих внаслідок збройної агресії рф проти України.
За даними порталу "Діти війни", на сьогодні зафіксовано щонайменше 1971 поранених та 631 загиблих українських дітей внаслідок повномасштабного вторгнення рф.
Ці цифри жахають, адже ворог знищує наше майбутнє. Ці діти мали б сміятись, гратись, ходити до школи та будувати свої мрії. Але російські ракети, міни та кулі обірвали їхнє дитинство.
В рамках Всеукраїнської акції «Голоси дітей» в закладі проведено годину пам’яті, в ході якої присутні переглянули інформаційний ролик про загиблих дітей, поговорили про значення пам’ятного дня та виготовили паперових янголят, що символізують дітей-янголів, чиї життя обірвала збройна агресія російської федерації проти України.
І ці янголятка, зроблені дитячими рученятами, сьогодні всі розвішували з жалем і болем на душі… і вірою, що настане в Україні день, коли число загиблих українських дітей внаслідок війни не зростатиме…
04.06.2025
30 травня 2025 року в межах відзначення 65-річчя Національного університету «Чернігівська політехніка» відбувся науково-практичний круглий стіл на тему «Втрачені пам’ятки культурної спадщини Чернігівщини: сучасні виклики та перспективи відновлення історичної пам’яті»
До заходу долучилися представники провідних наукових і культурних установ в тому числі і нашого музейного комплексу.
Під час круглого столу обговорювалися актуальні питання зникнення чи руйнування об’єктів культурної спадщини, їх значення для збереження історичної пам’яті та можливості їх відновлення.
Історико-археологічний музейний комплекс "Древній Любеч" представляв керівник закладу та виступив з розповіддю про заклад, нові форми роботи, які націлені на національно - патріотичне виховання молоді, популяризацію музею, історії Любеча та його пам'яток .
Проведення подібних зустрічей сприяє формуванню громадської свідомості, підтримці національної ідентичності та збереженню унікальної культурної спадщини Чернігівщини.
До дня вишиванки в музеї відкрилася виставка вишитих робіт Анжели Касімової в знак пам’яті про неї.
Відкрила виставку та розповіла про творчість доньки її мама - Віра Сердюк. Роботи захоплюють своєю яскравістю, витонченістю та ніжністю. Серед робіт майстрині вишиті рушники, серветки, картини.
Запрошуємо відвідати нову виставку любечанки Анжели Касімової.
13.05.2025
День Героїв України
23 травня українці вже багато десятиліть відзначають День Героїв - усіх тих, хто боровся за свободу та незалежність України в різні епохи її існування: від лицарів Київської Русі до новітніх Захисників та Захисниць України, які сьогодні, у цю мить, стоять у вогні й вірі за нас, нашу державу, наше майбутнє.
В музеї пройшла зустріч, на якій були присутні любечани – ветерани російсько-української війни, учасники бойових дій, які добровільно стали на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення.
В ході заходу:
- проведений екскурс в історію виникнення свята;
- послухали розповіді про бойовий шлях воїнів ЗСУ та їх побратимів;
- згадали та вшанували всіх полеглих захисників України минулого та сьогодення;
- послухали патріотичні пісні у виконанні учасників художньої самодіяльності Любецького будинку культури.
Низький уклін та безмежна подяка за наш захист кожному Захиснику України!
🕯 Вічна та світла пам'ять кожному Герою, який загинув у боротьбі за рідну землю!
Слава Героям!
23.05.2025
Щороку, 28 травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства. Мета цього свята – зробити доступною до широких мас історію, культуру та звичаї нашого народу.
Ініціаторами запровадження свята були представники Національної спілки краєзнавців України. А, взагалі, початком краєзнавства як окремої дисципліни на теренах нашої держави був початок 19 століття.
В цей день кожен з нас має зрозуміти, наскільки важливими є пізнання про свою батьківщину, рідний край, домівку, а найкраще з цим справитись допомагають наші краєзнавчі пікнікі. Саме тому до Дня краєзнавства наші юні мандрівники вирушили у велотур, маршрут якого проходив через Поділ, Болгачівку до озера Нижній Болгач.
Краса рідного краю зачаровує!
Весело та цікаво зустрічаємо літо.
В перший день канікул для дітлахів проведено пізнавально-розважальний захід спільно з Любецькою селищною бібліотекою під час якого відбулися:
оглядова театралізована екскурсія до ближньої печери Пр. Антонія Печерського та Кам’яниці Павла Полуботка, де мали зустріч з їх господарями;
пошук скарбів Полуботка;
весела естафета;
безпрограшна лотерея.
День був сповнений яскравих емоцій, щирого сміху та невимушеного спілкування. 01.06.2025
Музейна зустріч з поетесою любечанкою Вірою Миколаївною Сердюк
Любецька ікона Божої Матері - православна ікона Богородиці, яка відноситься до іконографічного типу Одигітрія. Точне місцезнаходження оригіналу ікони невідоме, оскільки вона була втрачена під час гонінь на церкву у 1930-х роках. З давніх часів ікона прославилася своїми чудесами, про які розповідав святий Димитрій Ростовський.
Святкування на честь ікони звершується 7 травня (20 травня за старим стилем).
Своє найменування Любецька ікона Божої Матері отримала від нашого містечка Любеч.
Сказання відносить час явлення Любецької ікони до ХІ ст.
Свідком явлення святині став торговець м’ясом, який, за легендою, проживав у м. Любечі. У сім’ї торговця сталася велика трагедія, загинули його двоє синів і дружина. У розпачі він сів у човен і поплив течією Дніпра. Заснувши, чоловік побачив уві сні ікону, яка звернулася до нього: «Візьми мене, і все у тебе буде добре». А як прокинувся, то побачив у човні біля себе ікону, повернувся з нею додому і застав своїх домочадців живими.
На сьогодні важко говорити про час початку культу ікони. Судячи зі сказання, першопочатково її вшановували як родову святиню. Потім, вочевидь, вона була перенесена до дерев’яного храму, який до 1693 р. стояв на місці Любецького Антонієвого монастиря.
Через загрозу нападу поляків на Любеч за благословенням митрополита Київського Сильвестра Косова ікону перевезли до Києво-Софійського собору у 1647 р.
Зустріч пройшла за участі Любецької селищної бібліотеки, на якій послухали про життєвий шлях та творчість землячки, охочі декламували улюблені вірші поетеси.
Літературної освіти Віра Миколаївна не має, зате має 32 роки стажу медичної сестри та почесне звання «Мати-героїня».
Вже довгий час (з 15.10.1998 року) вона переносить вірші на папір під порядковими номерами, яких на сьогодні вже більше 2000. Віра Миколаївна вважає, що ці творіння треба просто зберегти і донести до читачів, залишити їх своїм землякам, і тому вона взялася за дуже клопітку і не легку справу – видання поетичних збірочок. На сьогодні їх налічується вже шість.
Вірші несуть повагу та любов до рідного поліського краю, до України, засудження війни, яка зламала долю народу України, віру у перемогу ЗСУ, що доноситься у багатьох патріотичних творах.
На особливу увагу заслуговують вірші, які оспівують рідну чернігівську землю і стародавнє місто Любеч. Через усі збірки блакитною стрічкою велично пропливає річка Дніпро, яка постійно згадується у віршах Віри Миколаївни. Збірки містять ліричні твори про кохання, про мальовничу природу рідної землі, про природні явища. Помітна кількість віршів написана поетесою для маленького читача.
Дякуємо талановитій любечанці Вірі Сердюк за зустріч та бажаємо їй нових творчих успіхів.
13.05.2025
У самому ж Любечі, в Антонієвому монастирі перебували 2 списки чудотворної ікони, ймовірно написані ігуменом цієї обителі Інокентієм (Щирським). Перша - збереглася до теперішнього часу, вона являє собою складену алегоричну композицію на тему Любецької ікони, друга — копія самого чудотворного образу. Очевидно, першу з них помістили в 1698 року у монастирському храмі Воскресіння Христового, який в той час ще будувався. У 1701 р., коли будівництво храму завершили, в Любеч з Києва привезли 2-гу ікону - точний список оригіналу образу.
У 1805 р. власник м. Любеча генеральний суддя, Таврійський цивільний губернатор граф Григорій Петрович Милорадович подав прохання до Святішого Синоду про повернення чудотворної ікони Богородиці до Любеча. Однак у поверненні ікони до Любеча було відмовлено.
Уже в наші дні один з пізніх списків чудотворної Любецької ікони Божої Матері, загублений в страшні роки безбожництва, повернувся в місцевий Спасо-Преображенський храм. Спочатку образ перебував у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, а потім, супроводжуваний великою кількістю православних віруючих, був перенесений в Любецьку церкву.
.jpg)
Подорож історичним Любечем до Дня пам'яток історії та культури
20.04.2025
.jpg)
.jpg)
День пам'яток історії та культури
На фото пам'ятки, що знаходяться в Любечі.
Шануємо, цінуємо, оберігаємо!
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
У Вербну неділю в музеї пройшов захід спільно з Любецькою селищною бібліотекою присвячений Великодню, який розпочався з традиції легко бити присутніх освяченою вербою зі словами: "Не я б'ю, верба б'є! Будь величний, як верба, здоровий, як вода, багатий, як земля".
Учасники заходу послухали розповідь про звичаї, традиції, обряди пов'язані зі святом, відгадували загадки.
Для дітей проведено майстер клас з техніки декорування й оздоблення пасхальних яєць - декупаж.
13.04.2025
Будні музею.
Біля головного корпусу закладу висаджено 190 тюльпанів, які є не просто весняними квітами, а справжнім символом краси, ніжності й відродження.
А у сквері працівниками закладу висаджено 100 саджанці дуба, який є символом могутності та довговічності, цілісності й здоров’я, повноти життя і величної краси.
25.03.2025
Музей регулярно займається виготовленням свічок для підпалювання, окопних свічок, маскувальних сіток та заготовлянням ядер грецького горіха для енергетичних сумішей.
Телефон – прилад, без якого сьогодні важко уявити наше життя. Проте мало хто знає, з чого починалася історія створення перших телефонів.
Днями в музеї відкрилася тимчасова виставка «Історія телефону» на основі музейного зібрання, яке утворилося завдяки акції «Подаруй музею експонат». Серед представлених експонатів привертає увагу апарат 50-х років минулого століття, який використовувався в пожежній частині Любеча.
Трохи з історії…
Виникнення телефону пов’язане з ім’ям Олександра Белла (1847–1922), американського винахідника шотландського походження. Саме ним був запатентований у 1876 році перший прототип сучасного телефону.
Перший телефон з постійним магнітом, що є прообразом нинішнього, був створений в 1878 р. і отримав назву «трубки Белла». При веденні переговорів трубку Белла необхідно було прикладати поперемінно то до рота, то до вуха, або користуватися двома трубками одночасно.
На початку розвитку телефонії телефони були великими, незграбними пристроями, які вішали на стіни або ставили на столи. Вони мали поворотні циферблати, які вимагали від користувачів обертати пронумерований циферблат, щоб зателефонувати, і підключалися до телефонної лінії за допомогою шнура.
У 1960-х роках з’явився кнопковий телефон, який замінив обертовий диск на набір кнопок, які можна було натискати для здійснення дзвінка. Це дозволило здійснювати дзвінки швидше і простіше, а також проклало шлях для розвитку більш досконалих телефонних технологій.
У 1980-х роках з’явилися бездротові телефони, які дозволили користувачам здійснювати дзвінки, не прив’язуючись до стіни.
Щодо мобільних телефонів, то над їхнім створенням американські вчені почали думати ще в 1930-х роках. Винахід, представлений в 1947-му році не мав великої популярності, оскільки без елементів живлення важив понад 40 кілограмів.
З ім’ям Мартін Купер пов’язують винахід мобільного телефону. Купер у 1973 році здійснив перший дзвінок по мобільному телефону, який важив понад два кілограми і працював від батареї лише 20 хвилин.
Незважаючи на свої обмеження, мобільний телефон був революційним винаходом. Він дав людям свободу здійснювати дзвінки з будь-якого місця, в будь-який час, без прив’язки до стаціонарного телефону.
Далі у 2007 році компанія Apple представила перший смартфон, який поєднав сенсорний екран з потужною операційною системою, що дозволило користувачам отримати доступ до Інтернету та запускати додатки на своїх телефонах.
На завершення можна сказати, що еволюція телефонних технологій пройшла довгий шлях і вони продовжують далі розвиватися швидкими темпами.
28.03.2025
День українського добровольця
У цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.
Відтоді тисячі добровольців за покликом серця, часто не маючи жодної військової спеціальності, стали на захист рідної України!
Ці люди залишили свої домівки, роботу, родини, аби боронити рідну землю. Їхня відданість і самопожертва стали символом справжнього патріотизму та незламності.
Сьогодні ми вшановуємо їх мужність і героїзм.
Чимало добровольців віддали за свободу рідної країни найцінніше – своє життя…
Шануємо та пам’ятаємо усіх.
14.03.2025
211 років з дня народження Тараса Шевченка
З цієї нагоди в музеї відбувся захід для дітей за участю Любецької бібліотеки «Шевченкове слово в віках не старіє», на якому вшанували пам'ять видатної особистості.
Разом ми згадали життєвий і творчий шлях Кобзаря, наголосили, що спадщина Шевченка сьогодні особливо актуальна: його слова надихають, підтримують і дають силу українцям у боротьбі за свободу.
Послухали та почитали безсмертні твори поета, пограли в настільну гру доміно «Від кріпака - до Генія», яка присвячена цікавим фактам про Тараса Шевченка.
09.03.2025
Днями в музеї відбулася тематична бесіда «Робота з деревом - традиційне ремесло» на основі діючої експозиції «Деревообробка. Столярство», на якій присутні мали змогу ознайомитися детально з музейною колекцією, послухати розповідь майже про кожен експонат, дізнатися історію деревообробного ремесла в Україні та, зокрема в нашому краї. Не мало запитань викликала і розповідь про способи обробки дерева - теслярство, столярство, бондарство, різьбярство та інші.
01.03.2025
Сьогодні в музеї пройшла патріотична година, на якій вшанували пам'ять загиблих під час Революції гідності - Героїв Небесної сотні.
Героями Небесної Сотні були звичайні люди, об’єднані любов’ю до України та прагненням захистити демократію, гідність і європейську інтеграцію нашої держави. Саме вони були одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини. Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які сьогодні відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в мир.
Присутні ознайомилися з трагічними подіями Революції Гідності, переглянули документальні відеоматеріали, присвячені Героям.
20.02.2025
19 лютого відзначається День Державного Герба України.
У цей самий день 33 роки тому український парламент затвердив тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті. Напередодні, у червні 1991 року, щоб створити Державний герб, оголосили конкурс. Було запропоновано сотні варіантів і майже всі вони включали зображення тризуба.
Переможцем стала спільна робота, яку представити художник Іван Турецький та історик-геральдист Андрій Гречила. Їхній герб відповідав стилістиці тризуба князя Володимира.
Державний Герб України один із чотирьох офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією.
Варто пам'ятати:
Тризуб є дуже давнім символом, оскільки схожий на нього знак зустрічався ще за часів Трипілля, близько V-III тис. до н.е. Чіткі зображення оригінального тризуба можна помітити на предметах побуту, зброї та грошах, які дійшли до нас з X століття. Це був особистий знак Володимира Великого. Тризуб не тільки карбувався на монетах разом з портретами князя, а й був на печатках договорів, які Київська Русь укладала з іншими країнами.
У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, «винуватців» жорстко карали.
Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.
Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності. І сьогодні він на наших знаменах і зброї – як символ незламності і звитяжної боротьби!
Цінуймо та шануймо наші символи!
ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС ДРЕВНЬОГО ЛЮБЕЧА
Під такою назвою пройшла перша зустріч із циклу музейні «посиденьки»: «Любецька минувшина».
Любеч – одне з найдавніших міст на теренах України. Назва міста слов’янського походження від слів «Любий», «Любовний», «Милий».
Сліди поселень на території сучасного Любеча та його околиць відомі в VІІІ-ІІІ ст.. до нової доби. Перша згадка про місто датується 882 роком. За часів могутньої держави Київська Русь це значний економічний, торговий, політичний, військовий, культурний центр.
У договорі Олега з греками 907 року серед давньоруських міст був названий і Любеч, де «Седяху велиции князи под Олегом суще».
Знаходячись на великому водному шляху «із варяг у греки» місто стало одним з найбагатших на Подніпров’ї. Любецькі купці вели торгівлю з Візантією, хазарами, арабським Сходом. Про Любеч, як торгове місто з пристанню у Константинополі, згадував у 949 році візантійський імператор Костянтин VІІ Багрянородний у трактаті «Про управління державою».
В місті і біля його стін нерідко відбувались доленосні події не тільки для Русі, а й для інших народів. Саме тут відбулася найбільша, 1016 року, битва тогочасся між Ярославом та Святополком Володимировичами. 1024 року – між тим же Ярославом та Мстиславом, відома як Лиственська битва.
Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до подій того дня.
Бій відбувся 107 років тому на залізничній станції «Крути» в нашій Чернігівській області, він тривав понад п'ять годин. Тоді до 520 українських вояків, студентів та гімназистів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
Сьогодні, на годині пам’яті, згадували їхній подвиг, силу духу, який надихає нове покоління на захист своєї Батьківщини. Це приклад жертовності, честі та відданості Батьківщині. Також присутні дізналися історичні факти про бій під Крутами та його визначальну роль в становленні української державності.
Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротьбу за незалежність України.
Вічна пам’ять та слава всім Героям України!
29.01.2025
Любеч, його святині, його старовина випромінюють особливо позитивну ауру. І тому не дивно, що тут збиралися давньоруські князі на свої з’їзди для утвердження миру та злагоди на землі Руській. 1097 рік – перший Любецький з’їзд, 1135 – другий Любецький з’їзд князів. В 1180 році князь Святослав скликав у Любечі на нараду своїх родичів, майбутніх героїв «Слова о полку Ігоревім».
В ХІ – ХІІ ст. існував Любецький Антонієвський монастир. Відновлений 1694 року. Складений у монастирі «Любецький Синодик» зберіг унікальну інформацію з історії Чернігово-Сіверської землі.
Особливими святинями міста від найдавніших часів є чудодійні любецькі ікони Божої Матері, Спасителя Ісуса Христа. Славиться Любеч і Антонієвими печерами.
З Любечем зв’язаний своїм походженням Великий Київський князь Володимир Святославич. Його дідом був Малк Любечанин, батько Малуші любечанки, яка народила майбутнього князя.
Любеч дав світові Антонія Печерського – засновника Києво-Печерського монастиря та чернецтва на Русі, Добриню Нікитича – легендарного витязя, Олександра Пересвєта та Андрія Ослаблю – героїв Куликівської битви і багато інших славетних імен.
У ХV ст. місто стає найпівнічнішим Замком Київського воєводства, центром волості. Велике князівство Литовське, а згодом й Річ Посполита, перетворює Любецьку фортецю у надійний осередок на Подніпров’ї і залучає на військову службу населення, яке мешкало в цьому куточку України.
Пізніше Любеч – центр найбільшої козацької сотні Чернігівського полку.
У ХVІІІ- ХІХ ст. Любеч залишається значним ремісничим та торговим центром. Тут побудували одну з найбільших в Чернігівській губернії пивоварню, два винокурні заводи, будували річкові судна – барки, була річкова пристань.
Скільки віків, скільки доленосних подій прошуміло вже над містом, над Замковою горою! Скільки вітрів! І теплих весновійних, та здебільшого осінніх – лихих та холодних… Але Любеч зберіг свою самобутність, своє неповторне навкілля. Його урочища, узвози, доли і пагорби – первозданні, неповторні. Такі як були за часів Святослава і Володимира. Ці місця і тепер носять давні поетичні назви в слові відбиті: Низ, Гора, Поділ, Лисиця, Болгачівка, Оболонь, Гірки, Гончарівка, Берестова, Сидорівна, Слобідка, Карпилівка, Оберемочек, Високе поле, Новоселиця, Моностирище, Замкова (Мазепина) гора, Антонієва гора, Попове поле, Зміїний хутір.
На сьогодні добре зберігся археологічний комплекс Любеча, який знаходиться на лівому корінному березі Дніпра. Тут на відстані 5 км. з півночі на південь розміщені курганні могильники ІХ-Х ст., язичницьке святилище, замок ХІ-ХІІІ ст., монастир, урочище Гончарівка, придорожні кургани-вехи на шляху на Чернігів.
02.02.2025
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
27 січня — день, коли весь світ згадує мільйони невинних жертв Голокосту. Це трагедія, яка залишила глибокий слід у світовій історії, нагадуючи нам про цінність людського життя, толерантність і мир.
Голокост — це нагадування про те, до чого можуть призвести ненависть, нетерпимість та байдужість. Мільйони євреїв, ромів, людей з інвалідністю, політичних в’язнів та інших були вбиті лише через те, ким вони були.
День пам’яті проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.
Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011).
Саме цього дня 1945 року під час Другої світової війни визволили в'язнів з найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло від 1,5 млн до 2,2 млн. людей.
За роки Голокосту було вбито близько шести мільйонів євреїв.
Пам'ять про Голокост — це не лише скорбота, а й важливий заклик до дій: боротися з дискримінацією, ненавистю та захищати права кожної людини, незалежно від її походження чи віросповідання.
Нехай пам’ять про минуле допоможе нам будувати майбутнє без насильства та ненависті.
27.01.2025
До Дня соборності України пройшла година спілкування у вигляді гри-квесту «Україна - єдина, соборна»
Маршрут квесту проходив п’ятьма станціями:
«Історична», на якій присутні поринули в історію свята від минулого до сьогодення;
«Соборна» - станція, на якій діти охоче розгадували кросворд присвячений темі заходу;
«Відомі українці» - ця станція нагадала про видатних діячів нашої країни;
«Пісенна» - станція, де діти грали в гру «Вгадай пісню по мелодії» та співали патріотичні пісні;
«Смачненька» - станція, яка особливо всім сподобалася, оскільки діти отримали майстер-клас по приготуванню вареників від пані Катерини та ласували власноруч наліпленими варениками.
Дякуємо за співпрацю Любецькому будинку культури.
22.01.2025
КРАЄЗНАВЧИЙ ПІКНІК
Сильний холодний вітер не став на заваді юним мандрівникам пройтися знайомими стежками
В Урочищі кораблище послухали історичні оповідки про Любецьку битву 1016 року та походження назви урочища.
Стали в нагоді гарячий чай та смажені сардельки.
03.01.2025
Різдво Христове в музеї
Різдво Христове — одне з найважливіших християнських свят, яке українці відзначають з великою шаною. Це особливе свято, що наповнює людські серця теплом і милосердям, свято любові та надії, яке відзначають у колі родини. Сьогодні для українців Різдво набуває нових сенсів – це свято світла попри темряву війни, це наші молитви за тих, хто цієї ночі не вдома, а на передовій.
Напередодні свята, на Святвечір, відбувся захід на якому говорили про зимові свята українців, що тривали від Різдва до Водохреща, прадавні традиції та звичаї, обрядові дійства, особливості святкування в нашому регіоні. Атмосферу свята, що панувала у музеї, доповнили колядки у виконанні дітей
Також присутні долучилися до акції «Коляда для захисника»
Дякуємо всім власникам магазинів Любеча та працівникам Любецької селищної ради за підтримку і участь в акції
Дякуємо за співпрацю Любецькій селищній бібліотеці та Любецькому будинку культури.
24.12.2024
Древній Любеч радо зустрічає гостей з Чернігова, Славутича, Прилук
СУМУЄМО. ШАНУЄМО. ПАМ’ЯТАЄМО.
В Любецькій громаді 14 жовтня відбулось відкриття Алеї Героїв, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави, свого народу.
Світла пам'ять!
Слава Героям!
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ
У музеї спільно з Любецькою селищною бібліотекою проведено тематичний захід "Подорож океаном рідної мови", на якому про мову говорили, мовою надихалися і навіть гралися. Ознайомилися з книжковою виставкою про рідну мову та поринули у світ давнини писемності на виставці «Канцелярське та навчальне приладдя з минулого»
КРАЄЗНАВЧИЙ ПІКНІК
Погожі осінні дні під час канікул юні мандрівники не марнують. Екзаменом на витривалість став сьогоднішній 5 км туристичний маршрут Збирали гриби, милувалися краєвидами, заготовляли дрова для багаття, відвідали ближню печеру Антонія, де подумки просили Преподобного про швидше повернення наших воїнів з перемогою та благополуччя для всіх родин України
ОСІННІ КАНІКУЛИ 2024 В МУЗЕЇ
ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ
Свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві
Напередодні свята в Кам’яниці П. Полуботка проведено урок історії «Іван Мазепа та Павло Полуботок в Любечі» для учнівської молоді, на якому говорили про:
- славетних українських гетьманів та яким чином вони пов'язані з Любечем,
- одне з найвеличніших свят козаків - День Покрови Пресвятої Богородиці та його зв'язок з Днем захисників і захисниць України,
- козацькі традиції, які бережуть і розвивають сучасні захисники і захисниці України,
- важливість свята, оскільки це свято тих, завдяки кому ми зберігаємо незалежність, маємо змогу жити повсякденним життям – працювати, творити, відпочивати, виховувати дітей.
У цей день ми вшановуємо сучасних захисників і захисниць України та українських героїв різних епох. Сучасні воїни примножують і розвивають тисячолітні українські військові традиції.
Дякуємо всім, хто боронить нашу незалежність і маємо згадати кожного, хто віддав життя за Україну.
1000 РОКІВ ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКОМУ КНЯЗІВСТВУ
Театралізована екскурсія для учнівської молоді Любецького ліцею, присвячена 1000-літтю Чернігово-Сіверського князівства.
Присутні дізналися:
- про історію створення, розквіту та занепаду Чернігівського князівства
- про першу битву між братами князями, яка відбулась під Любечем в 1016 р.
- про вирішальну битву в 1024 р. під Лиственом, після якої і розпочалася історія князівства.
1000 РОКІВ ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКОМУ КНЯЗІВСТВУ
З періодом феодальної роздробленості на Русі пов’язана поява окремих князівств і земель. Одним з них, відносно великим, благополучним і впливовим, було Чернігівське князівство.
Перша згадка міста Чернігова в літописах відноситься до 907 року. Він був другим за значенням містом Русі після Києва в договорі з Візантією.
Перше відокремлення чернігівських князів від влади київських відноситься до 1024 року, коли Ярослав Мудрий програв битву при Листвені князю Мстиславу Удалому, який не виявив бажання захоплювати великокнязівський престол, а повернувся до Чернігова, обмежившись володінням Лівобережними землями Русі.
Чернігівське князівство займало величезну територію: від Дніпра на заході до Дону на сході і від Азовського моря на півдні до сучасного Підмовсков’я на півночі (територія сучасних України, Білорусі та Росії). До його складу входили такі міста як Любеч, Новгород-Сіверський, Глухів, Стародуб, Гомель, Брянськ, Путивль, Курськ та багато інших. Так, літопис часів Київської Русі згадує на території князівства до 70 міст.
Чернігівське князівство належало до економічно розвинених. Проте в господарському розвитку князівство було неоднорідним. Найбільш розвиненими були землі навколо Чернігова. Більша частина князівства була вкрита лісами.
Вигідні природні умови вплинули на господарське життя князівства. Землеробство, Торгівля і містобудування там стали розвиватися раніше, ніж у сусідніх князівствах. Територією князівства проходили торговельні шляхи річками Ока, Дніпро та Десна.
Правління Мстислава Володимировича стало «золотою добою» для князівства: розвивалися мистецтва й ремесла, велися літописи, будівництво церков і мурованих храмів призвело до виникнення власного чернігівського архітектурного стилю.
На початку 1030-х років в місті був закладений Спасо-Преображенський собор, який став однією з перших кам’яних будівель на Русі і був завершений в середині століття.
В кінці XI століття був закладений Успенський собор. До XII століття відноситься будівництво Борисоглібського собору, а також Іллінської та П’ятницької церков.
У період свого розквіту в середині XII ст. князівство справляло великий вплив на сусідні землі й навіть претендувало на роль об’єднувача земель Русі. Саме у 1097 році недалеко від Чернігова, в місті Любеч на Дніпрі, відбувся з’їзд князів, результатом якого стало тимчасове припинення усобиць і закріплення за кожним князем його батьківської спадщини.
Серед найбільш відомих чернігівських князів – Святослав Ярославич, Володимир Мономах, Олег Гореславич, Давид Святославич, Всеволод Ольгович, Святослав Всеволодович, Всеволод Чермний, Михайло Всеволодович. У ХІ-ХІІІ ст. князі чернігівської династії відігравали важливу роль у політичному житті Русі та неодноразово займали великокнязівський престол у Києві.
Як і багато інших князівств, воно занепало після монголо-татарської навали в 1239 році і після цього не відігравало значної ролі в загальноруських справах.
ІСТОРІЯ В ОБЛИЧЧЯХ ... (ДО 160 РОКІВ ІЗ ЧАСУ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО (1864-1913))
Михайло Михайлович Коцюбинський - письменник, культурний і громадський діяч, "Сонцепоклонник", у літературу ввійшов як майстер психологічної прози.
Народився 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі.
Закінчивши духовну семінарію у Шаргороді й скоро по тому здавши екстерном іспити на вчителя, заробляв на життя приватними уроками.
Жив у Вінниці, Житомирі, Чернігові.
У Чернігів переїхав у 1898 році, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Був засновником «Товариства прихильників української науки та літератури» та першим головою літературного об’єднання «Просвіта» (м. Чернігів).
Письменник не без комічності згадував, що до письменницької діяльності його спонукало перше кохання. Навчаючись у гімназії, 12-річний Михайло закохався в старшу за себе дівчину (їй тоді було 16). Щоби здатися своїй обраниці «великою людиною», Коцюбинський завзято вивчає українських класиків. А згодом — і сам вирішує стати прозаїком.
Михайло Коцюбинський починав з талановитих дитячих оповідань, як-от "Ялинка" (1891), "Маленький грішник" (1893), їх змінили психологічні новели на кшталт "Цвіт яблуні" (1902), "Intermezzo" (1908) та повісті "Fata morgana" (1910), "Тіні забутих предків" (1911).
Натхнення для своїх творів письменник брав із навколишньої природи. Найбільше любив сонячні дні, багато часу проводив на свіжому повітрі. У творах письменника чимало описів рослин, квітів.
Михайло Коцюбинський є одним із найоригінальніших українських прозаїків. Він одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Увійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні й національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський.
За життя М. Коцюбинського його книги вийшли німецькою, шведською та іншими європейськими мовами. Сьогодні слово письменника звучить більш як тридцяти мовами народів світу.
25 квітня 1913 року Михайло Коцюбинський помер. За передсмертним бажанням його поховано на Болдиній горі у Чернігові, в гаю Троїцького монастиря, улюбленому місці його щоденних прогулянок.
.jpg)
ІСТОРІЯ В ОБЛИЧЧЯХ ... (ДО 130 РОКІВ ІЗ ЧАСУ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА (1894-1956))
Олександр Петрович Довженко видатний український кінорежисер, автор культових кінострічок, актор, письменник, кінодраматург, художник.
Народився 10 вересня 1894 в с. В’юнище, яке нині є частиною містечка Сосниця, що на Чернігівщині у селянській родині. Його батьки були неписьменними селянами. У родині Довженків було 14 дітей, та вижило лише 2 – Сашко та Поліна.
Навчався у Сосницькій початковій школі. З 1911 року навчався у Глухівському вчительському інституті. Хоча мріяв навчатися в Академії мистецтв. Після закінчення інституту в 1914 учителював у Житомирі, Києві. У 1917 вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет, де здобув вищу освіту на економічному факультеті. У 1921 р. був направлений за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон).
У 1923 року повернувся до Харкова, почав працювати художником-ілюстратором та карикатуристом, саме з цього і почалася творча кар’єра.
За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва.
Для його творчості характерні широта світобачення, самобутність драматургічної та режисерської манери, поетичність, емоційність. Як режисер використовував відкриття і новації у галузі монтажу.
У 1926р. створив за своїми сценаріями перші фільми «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання».
Розкрив себе як режисер у фільмі «Звенигора» (1927). Уперше в історії кінематографу до фільму введено епічну, філософську та ліричну стихії. Взагалі його кінопоеми «Звенигора» (1928) та «Арсенал» (1929), кіноповість «Земля» (1930) були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко – першим поетом кіно.
Довженко зробив величезний внесок в українське відродження 20-х років та створив не тільки українське кіномистецтво, як це досить часто зазначають, а й вплинув на розвиток світового кіно. Чарлі Чаплін свого часу висловив думку, що «слов’янство дало світу кіно лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка».
Безцінний творчий спадок Олександра Петровича Довженка продовжує життя і сьогодні Про його талановиту і багатогранну особистість чимало написано, виходять нові дослідження.
Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум’яних літ», «Поема про море», «Зачарована Десна».
ЕКСКУРСІЯ-КВЕСТ В МУЗЕЇ "З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ"
24 СЕРПНЯ - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Захід для дітей в музеї «Український двоколор - символ незалежної держави»
РОЗКОПКИ А. Л. КАЗАКОВА В ЛЮБЕЧІ
В музеї пройшла тематична екскурсія на основі тимчасової виставки, що презентує музейне зібрання з розкопок під керівництвом А. Л. Казакова в Любечі. Присутні охоче послухали розповідь про археолога, його діяльність, про дослідження в нашому містечку та ознайомилися з виставкою.
До вашої уваги основні фрагменти розповіді.
Андрій Леонідович Казаков - кандидат історичних наук, науковець, археолог, автор понад 100 наукових статей.
Займався дослідженням міст Чернігово-Сіверщини, а саме: Чернігова, Ніжина, Прилук, Новгород-Сіверська, Сновська, Сосниці, Остра, Любеча, Радичева тощо. Здобуті матеріали дозволили уточнити час формування посадських територій та вивчити систему оборонних споруд. Під керівництвом А. Л. Казакова були продовжені роботи по складанню паспортів на пам’ятки археології. Водночас було започатковано розробку охоронних зон літописних міст Чернігово-Сіверщини.
Брав участь у створенні Археологічного центру Лівобережжя України. До кінця життя А. Казаков був заступником керівника Лівобережної експедиції Інституту археології НАН України.
Більш детально хочеться зупинитися на дослідженнях в Любечі, які А. Казаков проводив протягом 1989-1990 рр. в західній частині неукріпленого посаду, що півколом розташовувався південно-західніше і південніше фортифікаційних укріплень давньоруського часу, площа якого у Х — на початку ХІ ст. складала понад 20 га.
Площа проведених охоронних археологічних досліджень понад 2300 кв.м., в результаті яких була виявлена щільна забудова цієї частини Любеча протягом Х—XVIII ст. та XVII -XVIII ст., у тому числі два житла з роменською та ранньогончарною керамікою.
Одна споруда була з котлованом підквадратної форми розмірами 4,6 × 4,0 × 1,2 м, орієнтована сторонами за сторонами світу. Залишки печі зафіксовані у північно-східному куті. Знайдена у печі кераміка — в основному ранньогончарна, але були і фрагменти ліпної. Споруда зі стовповою конструкцією стін (по кутах та посередині стін знаходились стовпові ями). В її заповненні виявлені пірофілітові пряслиця, оселки, кістяні проколки, ніж, фрагмент скляного перстня. Автор досліджень датував споруду Х ст..
Друга споруда розмірами 4,3 × 3,8 м, орієнтована також стінами за сторонами світу та заглиблена у материк на 1,2 м. Піч розташовувалась у північно-східному куті споруди. Тут знайдена ліпна роменська та ранньогончарна кераміка. Із заповнення споруди походили ліпні горщики, миски, сковорідки з бортиками та фрагменти ранньогончарного посуду. Крім цього, знайдені фрагмент ножа, бойова сокира, молоточок, дужка від відра, брусок, кістяна проколка та браслет з розширеними кінцями, виготовлений з мідного сплаву. Автор досліджень датує житло другою половиною ІХ — початком Х ст.
У 1989—1990 рр. А. Л. Казаков досліджував в Любечіі й інші об’єкти Х ст., котрі містили виключно гончарну кераміку. Серед них - горн для обпалу кераміки та приблизно 40 господарських споруд.
Таким чином, на дослідженій ділянці були виявлені житлові споруди Х ст. як з роменською ліпною керамікою, так і без неї. Окрім жител, розташованих ближче до краю тераси, на цій ділянці зафіксована і велика господарська забудова Х — початку ХІ ст. У наступний період інтенсивність забудови в цій частині Любеча значно знижується.
10 РОКІВ БОЇВ ЗА ІЛОВАЙСЬК – ТРАГЕДІЇ ТА НЕЗЛАМНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ
29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом.
Іловайськ був стратегічно важливим містом Донбасу. Боротьба за нього тривала майже місяць з 6 по 29 серпня і увійшла в історію під назвою “Іловайський котел”.
Перший наступ на Іловайськ здійснили підрозділи ЗСУ разом із добровольчими батальйонами, зокрема підрозділами МВС Дніпро-1, Шахтарськ, Азов, Миротворець, Херсон, Світязь, Івано-Франківськ та батальйон Донбас Нацгвардії України , 6–7 серпня.
За 3 дні добровольчі батальйони «Азов», «Донбас» і «Шахтарськ» за підтримки підрозділів 51-ої ОМБр і 40-го БТрО знову пішли на штурм. І попри його невдалий результат вони все-таки змогли виставити навколо міста 4 блокпости.
18 серпня українські силовики увійшли в Іловайськ. Їм вдалося взяти під контроль більшу частину міста. Але утримувати позиції було надзвичайно складно через шквальний мінометний і артилерійський вогонь армії РФ із систем “Град”, “Смерч”, “Ураган”.
Однак після заходу значних сил регулярних російських військ 23—24 серпня у тил українського угрупування з території РФ українські бійці опинилися в оточенні.
Після переговорів російське військове командування надало гарантії безпечного виходу українських сил з оточеного Іловайська. Рух двох колон розпочався 29 серпня. Однак росіяни порушили домовленості – розстріляли із засідок наші колони.
За даними Генпрокуратури, під Іловайськом загинули 366 бійців добровольчих батальйонів та ЗСУ, 429 — отримали поранення, 300 — потрапили у полон.
Ці втрати спонукали Україну погодитися на умови Мінського перемир’я.
Вічна пам'ять полеглим Героям...
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ
До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України проведено годину пам’яті, на якій згадали всіх полеглих героїв Любецької громади, віддали шану їх пам’яті, розповіли про їх життя і подвиг в ім’я України, її державність, незалежність і соборність.
На превеликий жаль на Стіні пам'яті з'являється все більше імен Героїв
Вічна пам'ять!
Слава Героям!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРЕПОДОБНОГО АНТОНІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО
В музеї пройшла тематична бесіда, присвячена дню пам'яті Пр. Антонія Печерського, засновника Києво-Печерського монастиря і провославного монашества. В ході бесіди присутні послухали розповідь про святого, ознайомилися з музейними предметами, пов’язаними із заходом, та зустрілися з самим Преподобним.
Антоній Печерський (за деякими даними його мирське ім'я було Антипа) народився у 983 році, в Любечі, на Чернігівщині. За легендою, свою першу печеру Св. Прп. Антоній викопав на схилах Любецьких гір. Як свідчить легенда, сподвижники Антонія заснували в Любечі монастир вже наприкінці ХІ ст. і функціонував він до середини ХІІІ ст., але в результаті монгольського нашестя був зруйнований. Наприкінці ХVII ст. два ченці Інокентій (в миру Іван Щирський) та Йона, як свідчать документи того часу, відновили печеру Св. Прп. Антонія та заснували монастир. Заснований ними Антонієвський Любецький чоловічий монастир знаходився в ур. Монастирище. Про це свідчить грамота Варлаама Ясинського від 1 серпня 1701 р.
Також з його іменем у Любечі пов’язані дві печери: Ближня, що знаходиться неподалік від кам'яниці П. Полуботка, та Дальня, яка розташована на околиці Любеча - над Слобідкою, які можна відвідати і на сьогоднішній день.
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-Ук раїни та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало
поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
Екскурсія-квест для гостей з міста Славутич "Любеч: стежинами Нестора літописця"
ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Дитяча інтерактивна програма в музеї "Від "правди" до Конституції".
На гостину до музею завітали учні Малинівської гімназії та Тарасо-Шевченківського ліцею
РОЗКОПКИ Б. А. РИБАКОВА В ЛЮБЕЧІ
В музеї відбулася тематична бесіда, яка висвітлювала події, що безпосередньо пов'язані з проведенням Б. А. Рибаковим археологічних досліджень на території Любеча та його околиць. Присутні мали змогу ознайомитися з матеріалами розкопок, які зберігаються саме у музейному комплексі, та послухати розповідь про археологічні дослідження вченого в нашому містечку.
Значимість подій, які відбувалися в Любечі, приваблювала сюди вчених з кінця XIX ст., але широко відомим Любеч став завдяки експедиції під керівництвом Б. А. Рибакова, яка у 1957-1960 рр. розкопала значну частину Замкової гори. Розкопки дозволили детально вивчити комплекс укріплень окольного міста та майже повністю розкопати городище Замок. На городищі були зафіксовані окремі давньоруські і пізньосередньовічні матеріали, також знахідки, що належать до милоградської, зарубинецької та роменської культур.
Багаторічними розкопками були відкриті рештки городень, клітей, високої триповерхової башти-донжону, князівського палацу, дерев’яної церкви, кладовища, а також помешкань та ремісничих майстерень. Знайдені ювелірні скарби (1957, 1959 та 1960 років).
Розкопки Б. Рибакова в Любечі дали багато цікавого матеріалу, який дозволив представити первісний вигляд Любецького замку, визначити його планування та розташування оборонних і житлово-господарських споруд.
У 1964 році опублікована стаття вченого, в якій вперше наведено графічну реконструкцію замку.
%20%D0%91_%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%2C%201957-1960%D1%80%D1%80.jpg)
КРАЄЗНАВЧИЙ ПІКНІК
До Всеукраїнського дня краєзнавства (28 травня) наші юні мандрівники взяли участь у квесті «Любеч: стежинами Нестора Літописця».
Пройшовшись маршрутом квесту дітлахи відвідали історичні пам’ятки рідного містечка, а саме: Спасо-Преображенський собор, Замкову гору, ближню Печеру святого Антонія, кам’яницю П. Полуботка.
Всі учасники уважно слухали віршовані підказки та завзято відповідали на загадки, щоб отримати гасло, яке приведе кожного до скарбу.
Після квесту діти посмакували сосисками, самостійно посмаженими в саду музею, та пограли в ігри.
Окрема подяка розробникам квесту – Любецькій селищній раді та партнерам проєкту "Квести: відкриваємо скарби України".
.jpg)
.jpg)
ЛЮБЕЦЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
В музеї відбулася тематична бесіда, на якій говорили про Любецьку ікону Божої Матері. Сказання відносить час явлення Любецької ікони до ХІ ст. Ікона пов’язана з заснуванням у давньоруські часи преподобним Антонієм, вихідцем з Любеча, на його околиці печерської обителі. Чудотворна Любецька ікона Божої Матері прославилася багатьма чудесами. Кожної суботи до неї приходили прочани на акафісний спів, а особливо 20 травня – в день її прославлення, вбачаючи в ній: «в потребах своїх Споручницю і Ходатайцю спасіння, Пресвяту Панну Діву Богоматір всемилостиву Владичицю, в іконі Чудотворній Любецькій прославлену, яка спасає місто і людей своїх від всякої біди», - писав київський митрополит Варлаам Ясинський у 1701 р. Зокрема, народний переказ зберіг трагічну історію про одного жителя Любеча, бідного м’ясника, в сім’ї якого трапилася жахлива подія. Старший син бачив як батько різав биків, взяв ножа і випадково, коли грався з молодшим братом, перерізав йому горло та з переляку заховався в піч. Мати повернулася додому і, нічого не підозрюючи, затопила піч, в якій почав горіти син.
Чоловік, коли побачив, що один син мертвий, а інший горить, розлютився і вбив дружину, а сам пішов до Дніпра, сів у човен і поплив. Незабаром він задрімав і уві сні йому явилася Богородиця, яка сказала чоловіку: «Прийми мене, і все у тебе буде добре». Він прокинувся і побачив, що човен стоїть на тому місці, звідки він відпливав, а в човні знаходилася ікона Пресвятої Богородиці. З цією іконою він повернувся додому і побачив усіх рідних живими та здоровими.
Присутні мали змогу ознайомитися з музейними предметами, присвяченими заходу.
До міжнародного дня музеїв до закладу завітали учні Любецького ліцею.
ДЕНЬ ГЕРОЇВ УКРАЇНИ
23 травня в українському суспільстві відзначають День Героїв. Ідея пам’ятної дати зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Потім День Героїв продовжили відзначати в українській діаспорі. З відновленням Україною незалежності в 1991 році пам’ятна дата почала повертатися. А з нападом Росії на Україну у 2014 році пам’ятний день стали відзначати масштабніше, поряд з історичними постатями борців за незалежність у XX столітті вшановують сучасних героїв, які на полі бою захищають Україну від російської агресії.
Сьогодні Україна як держава й українці як суспільство докладають зусиль, щоб віддати щиру шану героям, які поклали своє життя за волю і соборність країни у сучасній російсько-українській війні, та щоб пам’ять про них була живою.
В музейному комплексі під час патріотичного заходу, присвяченому цьому дню, згадали всіх полеглих героїв Любецької громади поіменно, віддали шану їх пам’яті, розповіли історію їхнього життя та подвиги в ім’я України, її державності, незалежності і соборності.
Дякуємо нашим героям- захисникам, які виборюють мир і спокій для кожного з нас, для нашої неньки - України.
ДЕНЬ ЄВРОПИ
Цього року Україна вдруге відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу – 9 травня.
Свято відзначається у знак миру та солідарності на всьому Європейському континенті. Свою історію День Європи бере ще з далекого 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді
ПАСХАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ
Пройшла народознавча година в музеї для дітей присвячена світлому, весняному святу - Великдень, Пасха, Христове Воскресіння.
Діти мали можливість поповнити свої знання про найдавніше церковне свято та дізнатися про традиції нашого народу щодо святкування Великодня. Окремо зупинились на святковій випічці, а саме які Паски пекли наші бабусі, як готувалися до свята, які сімейні традиції збереглися. Обговорили головні символи Пасхи, дізналися, як правильно організувати останній тиждень перед Великоднем, дотримуючись українських звичаїв. Також послухали історію виникнення писанки, про різні види писанок та крашанок.
ДЕНЬ ВИШИВАНКИ
У вишиванці закарбований генетичний код нації – її міць, сила, нескореність та внутрішня свобода.
З музейної колекції.
.jpg)
наднаціональної спільноти. На меті було утворити спільний військовий потенціал, аби країни Європи не мали зброї одна проти іншої. Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції.
День Європи - не просто свято країн-членів Єврозони.
Це день єднання усіх цивілізованих країн нашого континенту, це день свободи, демократії, рівність, прагнення до взаєморозуміння.
Нехай цей день нагадає нам про наші спільні досягнення та стимулює до подальшої співпраці для майбутнього благополуччя всіх нашиних громадян.
8 ТРАВНЯ - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років
Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Ми приєдналися до європейської традиції відзначення цієї дати. Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних
.jpg)
ТВАРИННИЙ СВІТ ДО І ПІСЛЯ ЛЬОДОВИКОВОГО ПЕРІОДУ
Нещодавно в музеї пройшла зустріч на основі виставки «Тваринний світ до і після льодовикового періоду нашого краю».
На Чернігівщині, як і в інших місцях нашої планети, природні умови протягом багатьох мільйонів років змінювалися. Ставали іншими рельєф місцевості, клімат, ґрунти і тісно пов'язані з ними рослинність та тваринний світ. Вченим завжди була цікава складна історія формування природи нашого краю. Залишки стародавніх тварин знаходили тут з давніх часів.
Саме про такі види тварин присутні мали змогу дізнатися, а саме: їх походження, спосіб життя, період існування, зовнішній вигляд тощо. Також послухали про історію кожного експоната, які частково передані закладу з шкільного музею та знайдені під час проведення археологічних досліджень на території селища Любеч.
народів над іншими, переможців над переможеними.
8 травня Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.
Обидва тоталітарні режими під час окупації території України здійснювали численні злочини проти цивільного населення. Нацисти – Голокост, комуністи - масові вбивства та депортації народів. Втрати українців у Другій світовій – близько 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів – цивільних та три мільйони військових).
Пам'ятаємо тих, хто боровся за Волю України, і молимось за тих, хто боронить її зараз
Участь у мітингу-реквіємі п рисвяченому 38 річниці аварії на Чорнобильській АЕС
КРАЄЗНАВЧИЙ ПІКНІК
Днями наші юні мандрівники підкорили «Червону гору».
Маршрут був цікавий, пізнавальний та досить довгенький, який проходив через околиці Любеча. Як завжди, встигли чимало:
- спустилися до поселення Слобідка, дізналися про походження його назви;
- завітали до дальньої печери Антонія Преподобного, послухали розповідь про історію її виникнення;
- пройшлися дорогою вздовж урочищ «Криві гряди» та «Кораблище», слухаючи цікаві факти про них;
- піднялися на «Червону гору», з якої видніється Дніпро;
- не обійшлося без перекусу та рухливих ігор.
ПЕРШІ КВІТИ ВЕСНИ
На минулому тижні відбулася краєзнавчо-інформаційна година: «Перші квіти весни» для відвідувачів освітнього центру «Вулик» при Любецькому ліцеї, в ході якої:
- поговорили про весняну флору нашого краю;
- послухали легенди та міфи про походження назв квітів;
- подивилися відеопрезентацію про першоцвіти.
МАЛЕНЬКА КОЛЕКЦІЯ ВІД СУМ ДО ЛЮБЕЧА
Днями відбулися тематична екскурсія та бесіда з вихованцями освітнього центру «Вулик» при Любецькому ліцеї на основі тимчасової виставки, що презентує колекцію предметів старовини подаровані сумським приватним музеєм «Причал Одіссея» Сергія Гуцана.
Юні відвідувачі мали змогу ознайомитися з предметами побуту та озброєнням Скіфської культури VII – III ст. до н.е., Черняхівської культури II- ІV ст., Пеньківської культури V – VII ст., Хозарської культури VII – ІХ ст., Київської культури ХІ – ХІІІ ст. та послухати розповідь про зазначені культури, їх походження, особливості.
14 БЕРЕЗНЯ – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ
Дата обрана не випадково. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України
Верховна Рада України 17 січня 2017 року офіційно започаткувала свято на честь добровольців.
Українські добровольці, які з 2014 року й до сьогодні захищають країну у війні з Росією, йдуть слідами своїх предків. Так само як і сотню років тому, ці люди в момент загрози залишили свої цивільні професії та інші справи й зі зброєю в руках стали на захист України.
За даними Українського інституту національної пам'яті, у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур. А в перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Україну майже 100 тисяч добровольців вступили до лав Сил територіальної оборони ЗСУ.
Український доброволець – це незламність, мужність, стійкість, патріотизм та героїзм.
Дякуємо усім, хто у відповідальний для країни момент, добровільно "призупинив" своє звичне життя й узяв до рук зброю, щоб захищати свою Батьківщину.
Низький уклін пам’яті тих, хто віддав свої життя заради країни.
ІСТОРІЯ В ОБЛИЧЧЯХ ... (ДО 210 РОКІВ ІЗ ЧАСУ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА (1814 – 1861))
«У своїй хаті своя й правда, і сила і воля»
У вітчизняній і світовій культурі є імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали частиною його історії. До них належить і Тарас Шевченко. Сила його пристрасного заклику до боротьби за кращу долю, велич таланту підняли поета на величезну висоту, і народи землі вшановують його, як свого співця.
ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ В МУЗЕЇ
До 210 – ї річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка спільно з Любецькою селищною бібліотекою проведено захід для дітей в ході якого:
- дізналися про життєвий шлях та творчість Кобзаря;
-подивилися фільм «Весна починається з Шевченка»;
- провели фотоквест «10 ілюстрацій-запитань про життя та творчість Шевченка»;
- послухали та почитали улюблені вірші поета.
.jpg)
Князівський замок ХІ-ХІІ
Накладання фрагменту малюнку голландського живописця Абрагама ван Вестерфельда 1651 року, на якому зображений замок у Любечі, на сучасний рельєф.
Автор - О.Бондар.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року, в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків у багатодітній родині.
«Він був сином мужика - став володарем у царстві духу. Він був кріпаком - і став велетнем в царстві людської культури» - писав про Кобзаря Іван Франко.
Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Порівняно недовге життя великого Кобзаря було сповнене страждань. Йому довелось стільки пережити, вистраждати, в тому числі і на службі у закаспійській солдатчині і водночас не втратити, а примножити і зміцнити свою віру в те, що буде на землі і в Україні сім’я вольна, нова.
Про поетичний талант Шевченка може бути тільки одна думка: Тарас Григорович належить до числа найвидатніших народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Творча спадщина Кобзаря сучасна і актуальна. Його поезія вчить любити народ, берегти свою землю в ім’я миру, життя, волі.
Шевченко вийшов з народу, жив з народом і не тільки думками, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно пов’язаний. Всім відомий його заклик - «миром, громадою обух сталить, та добре вигострить сокіру».
Шевченко художник. Він створив цілу серію талановитих полотен, його художня спадщина, вміщена в повному зібранні, становить понад 1100 творів.
4 вересня 1860 року Академія мистецтв присвоїла Тарасу Григоровичу звання академіка гравюри.
Слава Тараса Шевченка втілена в металі і камені найвищої міцності. А найвеличніший пам’ятник йому у нашому серці на перетоці поколінь і віків.
Біографія генія не переривається в історії народів. Вона - не просто якийсь відрізок часу між датою народження і датою смерті. Ці дати лише береги однієї річки, а сама річка, ім’я якій вічність, впадає в історію, в її непереривну пам’ять.
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.»
24 вересня 1860
26 ЛЮТОГО - ДЕНЬ СПРОТИВУ ОКУПАЦІЇ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ТА МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників.
Сезон краєзнавчих пікніків розпочато!
Сьогодні юні мандрівники встигли чимало:
- під час проходження маршруту послухали історичні оповідки про Любеч та його топоніміку, зокрема, "циганський хутір", "попове поле", "Слобідку";
- спробували перший березовий сік;
- прибрали від сміття (на подив, його було не багато) територію для пікніка;
- навчилися розводити за правилами безпеки багаття;
- посмажили смачнючі сосиски, якими із задоволенням поласували;
- отримали масу позитивних емоцій і вражень.
Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму.
Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
Той спротив, що у 2014 році почали найхоробріші та найвідданіші мешканці Криму, тепер чинить без перебільшення уся країна. Сьогодні день, коли увесь український народ стоїть пліч-о-пліч супроти повномасштабної російської агресії, коли героїчно відстоює свою свободу і б’ється за кожен клаптик рідної землі.
Спротив триває!
Слава Україні!
Слава ЗСУ
20 ЛЮТОГО - ДЕНЬ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Пам'ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави та гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які
загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.Офіційне число тих, хто належить до Героїв Небесної Сотні, – 107 осіб. Люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки.
Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року.
Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні.
Десята річниця є нагадуванням про те, що боротьба за свободу та права людини є важливою та актуальною. Нехай пам'ять про Героїв Небесної Сотні завжди залишається в серцях та діях українського народу.
Залишаємось гідними своїх Героїв!
За матеріалами Національного музею Революції Гідності.
19.02.2024 року пройшла музейна зустріч з учнями «Нариси з історії Любеча» в рамках тижня «Досліджуємо свій рідний край», що проходив в Любецькому ліцеї.
Діти дізналися про історію свого селища, видатних постатей Любеча та історичні події пов'язані з ними, традиційні ремесла нашого краю. Відвідали інтерактивну кімнату, де бажаючі змогли побути в ролі археологів, посидіти за справжнім гончарним колом.
19 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ.
Як державний символ — Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті.
Державний Герб України один із чотирьох офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією.
Проєкт герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.
Варто пам'ятати:
Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. За матеріалами енциклопедії: посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.
У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, «винуватців» жорстко карали.
Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.
Державний герб поєднує в собі дух українського народу, підкреслює нашу волю та незалежність, уособлює єдність, зв’язує між собою покоління.
Цінуймо та шануймо наші символи!
На сороковий день після Різдва Христового, православні віруючі відзначають велике християнське свято – Стрітення Господнє. За новим календарем його відзначають 2 лютого. У народі Стрітення вважається днем зустрічі зими з весною.
Святу Стрітення і була присвячена година спілкування з відвідувачами освітнього центру «Вулик», яка пройшла 2 лютого 2024 року у дружньому, теплому колі. Говорили про історію та особливості свята, про духовне значення. Обговорювали народні традиції, звичаї та ворожіння, спостерігали за народними прикметами в цей день.
29 СІЧНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність. Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й
досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.
Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо їхній подвиг…
Зараз, більш ніж сторіччя потому, тисячі нових Героїв продовжують боротьбу за Україну проти російських загарбників…
27 СІЧНЯ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ
Голокост був задуманий та спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку.
Нацистська ідеологія також була заснована на расистській ідеології,
метою якої було усунення євреїв і інших небажаних груп з німецького суспільства.
Це моторошне явище відбувалося у період 1933 – 1945 років.
Нацисти вбили близько третини євреїв у всьому світі, замордовуючи їх у концтаборах і газових камерах. Злочинці не шкодували ні дітей, ні літніх людей й винищували цілі єврейські родини.
Дату 27 січня вибирали не просто так, адже саме цього дня у 1945 році звільнили від нацистів один із найбільших концтаборів – Освенцим.
22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
Саме в цей день у 1919 році в Києві на Софіївській площі було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в Єдину Україну.
Проте сьогодні ми вкладаємо у це свято ще більше сенсів. Адже соборність - це про всіх нас, про кожного українця, який працює на благо держави і розбудовує її щодня.
22 січня 2024 року проведено патріотичну годину спілкування спільно з освітнім центром «Вулик» для відвідувачів центру. В ході заходу учні:
- дізналися про історію виникнення свята,
- ознайомилися з цікавими фактами пов`язаними з минулим та сьогоденням України,
- поговорили про державну атрибутику та необхідність поваги до неї,
- переглянули фільм «Хто ми? Психоаналіз українців» та пограли у вікторину на відповідну тему.
ЗИМОВА РИБОЛОВЛЯ, ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
10 січня 2024 року співробітником музейного комплексу проведено тематичну бесіду для відвідувачів освітнього центру «Вулик» при Любецькому ліцеї, в ході якої учні дізналися:
- про зимову риболовлю в давнину;
- про сучасні методи та знаряддя для зимової риболовлі;
- про особливості лову різних порід риб місцевих водойм взимку;
- про знаряддя лову, які є експонатами діючої експозиції «Рибальство: історія та сучасність», та які використовувалися під час риболовлі в зимовий період року;
- правила безпечної поведінки на льоду.
20 СІЧНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ
Оборона Донецького аеропорту (ДАП) тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП героїчно обороняли люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників ДАП казали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом. 20 січня 2015 року бойовики підірвали колони, які тримали перекриття аеропорту.
Саме 20-го січня зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП – загинув 41 військовослужбовець Збройних Сил України. Власне, 20 січня 2015 року завершилася оборона летовища, а 21 січня 2015 року військові почали вихід з ДАП через руйнування об’єкта.
Бої за Донецький аеропорт - одні з найзапекліших у війні на сході України, під час яких за офіційними даними загинуло понад 200 українських захисників.
Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а їхній подвиг забуттю не підлягає.
Сьогодні наші воїни продовжують стримувати ворога на території України, тим самим доводячи усьому світові, що українська нація є незламна та непереможна.
ВИШИВАНКА - ГЕНЕТИЧНИЙ КОД НАЦІЇ.
19 травня 2022 року свято вишиванки, яке покликане зберегти народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Вишиванка несе в собі мудрість і традиційний зв`язок багатьох поколінь.
До Дня Конституції України Історико - археологічний музейний комплекс "Древній Любеч" разом з Любецькою селищною бібліотекою 27.06.2022 року провели спільний захід "З Україною в серці", де коротко про Конституцію України та її основи розповів Заліський С. В. та привітальне слово сказав директор музею Русанов Ю. О.,книжкову виставку "Краса і велич символів державних" представила завідувачка бібліотекою Бовда Л. М.. Далі для дітей відбулася ігрова програма - квест, яку підготувала Заліська Л. А., де діти вивчали історію краю, Конституцію України, свята, символіку України, розвивали: пам'ять, увагу, взаємодопомогу, патріотизм до своєї держави. Діти побували на таких станціях: "Загадкова", "Історична", "Український колорит", "Святкова", "Малюнкова", "Пісенна"- де всі разом співали гімн України.
Друга частина квесту, яку підготувала бібліотекар "Козацькому роду - нема переводу", де учасники грали в рухливі ігри, та естафети. За що і отримали солодощі.
Також для дітей були патріотичні тату та фотозона організована музеєм.
14 СЕРПНЯ– МЕДОВИЙ СПАС (Маковія).
У цей день святять воду, мед і мак, спеціальні букети, в які обов'язково вплітають великі достиглі голівки маку, чорнобривці, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): м'яту, деревій, материнку, чабрець та інші. Такий букет називається «маковійчик». Вважається, що мед в цей день стає цілющим.
Щира подяка Лопаті Людмилі Юріївні, Жир Тамарі Миколаївні, Сердюку Василю Васильовичу за надані унікальні експонати, які започаткували виставку просто неба «Українські старожитності, бортні промисли та бджільництво на Русі-Україні».
19 СЕРПНЯ 2022 року - ДЕНЬ ПАСІЧНИКА
З нагоди цього свята читачі Любецької селищної бібліотеки завітали до музейного комплексу "Древній Любеч" на музейні зустрічі "Бджільництво нашого краю". Заступник директора Заліський С. В. провів дітям екскурсію біля старовинних вуликів, які діти з цікавістю розглядали та все хотіли побачити, що там всередині. Розповідь була про українські старожитності, бортні промисли та бджільництво на Русі-Україні.
В МУЗЕЇ КАЗКА ОЖИВА...
Інсценізація української народної казки "Ріпка"
Під час заходу ознайомили дітей з украї́нськими народними казками — жанром українського фолькльору, в яких відображено вірування й цінності українського народу.
Юні читачі Любецької бібліотеки - ви чудові! Дякуємо!
ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
В цьому році ці свята набувають особливого сенсу.
Зворушливо та змістовно пройшов інформаційно-патріотичний захід для дітей «Україна – єдина країна».
Затамувавши подих діти слухали розповідь бібліотекаря Людмили Бовди про День Незалежності України та синьо-жовтий стяг - головну святиню нашої державності, уособлення нашого національного духу і непереможності.
З захопленням та цікавістю всі взяли участь у грі-квесті «Державні символи України», «Історичні постаті України», які провів науковий співробітник Олександр Заліський.
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
Під час проведення благодійної екскурсії, організованої музейним комплексом, зібрано 1120 грн., за які придбано 4 каремати та передано місцевому волонтеру Мещенинець Н.А. для потреб військових.
Щиро дякуємо всім, хто долучився!
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
ХЛІБ НАШ ЩОДЕННИЙ
Справжню цінність хліба ми пізнали під час блокади (окупації) Любеча рашистами в лютому – березні 2022 року. Машини з хлібом проривалися не часто. Черги стояли величенні. Давали 1 хлібину на родину, в родині найчастіше 2 - 6 чоловік. В умовах війни і більше. Розпочала роботу Любецька пекарня. Борошна, дріжджів, цукру не вистачало. Хліб випікали в обмеженій кількості. На кожного жителя громади за перід окупації вийшло придбати 1-2 хлібини. Без сліз не можна згадувати, як діти брали і нюхали свіжий любецький хліб.
Місцеве сільськогосподарське підприємство запустило стареньку крупорушку, мололи жито, кукурудзу. З цього борошна більшість родин і пекли хліб.
Експозиційна виставка «Хліборобство» поповнилася новими зразками хліба.
Хлібом окупаційного періоду:
- хліб, що пекли любечани з борошна грубого помолу, яке самотужки і мололи (жито, пшениця, кукурудза) на заквасці без дріжжів;
- хліб, який отримали жителі громади найпершим виробництва «Наша булочка». Його можна було не тільки купити, а й отримати безоплатно;
- хліб Любецької пекарні, що розпочала свою роботу з перших днів блокади.
ВОЇНИ ЗСУ СЛІДАМИ ПРАЩУРІВ
оглядова театралізована екскурсія Любечем, яка була проведена для військовослужбовців ЗСУ у вересні 2022 року.
Військові відвідали Спасо-Преображенський храм, Замкову гору, прогулялися парком до ближньої печери Преподобного Антонія та кам`яниці Павла Полуботка, де зустрілися з Антоній Печерським і гетьманом П. Полуботком, які повідали свої власні історії.
ІНТЕРАКТИВ У МУЗЕЇ
екскурсія експозиційними виставками музейного комплексу «Древній Любеч», яка була проведена для військовослужбовців ЗСУ у вересні 2022 року.
Під час екскурсії військові мали змогу сісти за ткацький станок, потримати в руках макет гнотової рушниці, прицілитися з гармати, провести розкопки тощо.
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
Працівники музейного комплексу «Древній Любеч» долучилися до благодійних заходів на підтримку ЗСУ, а саме - виготовлення окопних свічок та плетення маскувальних сіток для потреб військовослужбовців.
До Дня визволення Любеча від нацистських загарбників перша партія окопних свічок для захисників України від рашистських окупантів була передана місцевому волонтеру
Мещенинець Н.А..
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
Музейний комплекс "Древній Любеч" прийняв участь в благодійній акції «Смілива гривня», яку організував Національний банк України.
Було зібрано і здано до відділення Ощадбанку 356 грн.
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
925 РОКІВ ІЗ ЧАСУ ПРОВЕДЕННЯ ЛЮБЕЦЬКОГО З'ЇЗДУ КНЯЗІВ (1097)
Перший Любецький з’їзд 1097 року за своєю актуальністю та вагомістю прийнятих рішень історики відносять до найважливіших.
У той час князівські чвари роз’їдали колись велику державу - Київську Русь, нависла загроза від зовнішніх ворогів, особливо від нападів половців, тому князі роблять спробу припинити усобиці, для чого і скликають князівський з’їзд у Любечі.
Учасниками з'їзду були великий князь київський Святополк Ізяславич, переяславський князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Святославич, чернігівський князь Олег Святославич, володимир-волинський князь Давид Ігоревич та теребовльський князь Василько Ростиславич, які разом з малими дружинами зібрались у місті Любеч, в Любецькому замку.
Метою Любецького з’їзду було припинити ворожнечу між Святославичами та іншими князями, спинити усібні війни і разом стати проти загрози з боку степу, проти половців.
Значення першого Любецького з’їзду 1097 р., насамперед, в тому, що це була перша більш-менш вдала спроба спинити процес розпаду Київської держави.
На малюнках: пам’ятник Любецькому зїзду, а також експонати, малюнки та фотографії з мережі Інтернет, зібрання музею в Любечі.
НОВА ФОРМА ЕКСКУРСІЇ
В музейному комплексі "Древній Любеч" впроваджена екскурсія для дітей в новому форматі, яка включає в себе гру-квест «Україна моя Батьківщина» під час екскурсії виставковими залами музею.
300 РОКІВ ІЗ ЧАСУ ОБРАННЯ ПАВЛА ПОЛУБОТКА НАКАЗНИМ ГЕТЬМАНОМ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1722)
Павло Полуботок (1660-1724 рр.) - видатний військовий та політичний діяч, полковник чернігівський, наказний гетьман (1722-1724 рр.). Його постать стала одним із символів боротьби за вольності України. За підписання Коломацьких чолобитних та супротив діяльності Малоросійської колегії, гетьман, за наказом Петра І, був заарештований та помер у 1724 році в ув’язненні в Петропавлівській фортеці Санкт-Петербургу.
На малюнках: пам’ятник Національного значення «Кам’яниця Полуботка», що входить до складу Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч», а також експонати, малюнки та фотографії з мережі Інтернет, зібрання музею в Любечі, а також фондів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
ГАЛЕРЕЯ ВИШИТИХ КАРТИН
Започаткували виставку вишитих сюжетних картин в 2018 році роботи підопічних Любецького територіального центру, передані до музею її керівником Стрельцовою Ольгою Миколаївною.
За період російської агресії виставка значно поповнилася. Завдячуючи єдності, любові до всього українського музейним працівникам і жителям громади в такий складний час вдалося створити цілу галерею вишитих картин.
У вишитих картинах наша українська історія, традиції минулого, витонченість ручної роботи, внутрішня свобода, безпосередність, цілісність, щирість, думки і сподівання жінок, які виконали ці роботи.
Сьогодні українські вишиті картини у багатьох глядачів викликають теплі почуття, спогади дитинства і бажання перемогти і зберегти українську ідентичність.
ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ ФОТОСЕСІЯ В МУЗЕЇ «ЗРОБИ ФОТО З ХУСТКОЮ»
В МУЗЕЇ ВІДКРИЛАСЯ ТЕМАТИЧНА ВИСТАВКА "НОВОРІЧНА АТМОСФЕРА"
НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНИЙ ЗАХІД ДЛЯ ДІТЕЙ «ПРИКРАСЬ ЯЛИНКУ».
До свята Святого Миколая читачі Любецької селищної бібліотеки завітали до музею "Древній Любеч", де діти змогли потрапити до Новорічної атмосфери 20 століття, мали змогу доторкнутися до ретро приладів та прикрасити ялинку по давнім традиціям яблуками, цукерками, бубликами, сфотографуватися з ретро предметами та в ретро костюмах. Заступник директора Заліський С. В. розповів присутнім про Святого Миколая та про новорічні традиції також діти ознайомились з книгами про народознавчі традиції. Наприкінці зустрічі діти поласували смаколиками від святого Миколая.
МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ДІТЕЙ З ВИРІЗАННЯ СНІЖИНОК.
Читачі Любецької бібліотеки завітали знову до музею з нагоди Нового року. Діти мали змогу повирізати сніжинки та прикрасити ними вікна музею "Древній Любеч", малювали Новорічні малюнки, розповідали Новорічні вірші за що отримали цукерки.Дітям сподобалось в музеї, не хотіли розходитись по домівках.
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
Кожного дня, займаючись основною роботою, працівники закладу знаходять час і можливість для виготовлення окопних свічок та плетіння маскувальних сіток для наших захисників.
В перших числах нового року була відправлена чергова допомога: партія окопних свічок та маскувальна сітка на замовлення 165 батальйону 119 окремої бригади ТрО Чернігівської області в особі головного сержанта Шморгуна А.В.
Висловлюємо подяку настоятелю Спасо-Преображенського храму протоієрею Іоанну Фурданичу за неодноразово наданий віск для виготовлення окопних свічок.
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я!
Вітаємо всіх зі Старим Новим роком, Щедрим вечором та Меланкою!
Бажаємо нашій великій родині – Україні перемоги, миру та злагоди.
З таких слів почався захід для дітей спільно з Любецькою бібліотекою з елементами відтворення народних звичаїв та обрядів українського народу. Прадавній обряд «кози», яку водять, символізує добробут і врожай господарів, щедрівки та колядки створювали гарний та веселий настрій у всіх присутніх.
ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ!
22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в Єдину Україну.
Саме поняття «соборність» означає: єдність, згуртованість і нагадує нам про те, що сила нашої держави в єдності всіх її громадян, повній консолідації духовних та суспільних потреб, адже саме зараз питання Соборності України стоїть особливо гостро, тому що нашу землю знову намагаються розділити на частини, тим самим руйнуючи українську державність.
До Дня Соборності України презентація дитячих малюнків
"Моя мальовнича Україна", які виконані під час патріотичного заходу для дітей " Я малюю Україну"
КОЗАЦЬКА СЛАВА НЕ ВМРЕ НЕ ЗАГИНЕ
(до 375 років із початку повстання козаків на Запоріжжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького (січень 1648)).
Становище українського народу під владою Речі Посполитої в середині XVII ст. стало особливо тяжким. Все частіше українські селяни та українська шляхта зазнавала кривд і утисків від магнатського свавілля, продовжувалися утиски у вірі, а держава перестала захищати людей від беззаконня.
У 1648 році по всій Україні запалало повстання, яке очолив гетьман Б. Хмельницький. Саме ця подія вважається початком національно-визвольної війни українського народу.
Богдан Хмельницький видатний український політик, полководець і дипломат.
Він створив армію, формував і зміцнював гетьманську владу, розбудовував державу. Проводячи виважену соціально-економічну політику, запобіг спалаху громадянської війни. Воднораз запровадив новий адміністративно- територіальний устрій, реформував Січ, зміцнив державні інституції, вдосконалював функціонування органів влади, вів дипломатичну боротьбу за міжнародне визнання молодої держави.
Незаперечною заслугою гетьмана Б.Хмельницького було те, що все українство не зважаючи на станові інтереси, виступило єдиною як ніколи силою в боротьбі за національне визволення. І хоча Великому Гетьманові не все вдалося зробити для збереження державності, його діяльність не тільки визначила долю самої України, а й відчутно вплинула на тогочасне європейське політичне життя.