Пам'ятник преподобному Антонію Печерському розташований у селищі Любеч Чернігівського району Чернігівської області, на території колишньої садиби графів Милорадовичів, поблизу Ближньої Антонієвої печери, на високому дніпровському схили. Пам'ятник присвячений уродженцю Любеча преподобному Антонію Печерському (близько 983–1073) — один із засновників чернечої традиції Русі та Києво-Печерського монастиря. Сучасний преподобному Антонію Печерському було урочисто відкрито 27 серпня 2011 р. під час IV Відкритого фестивалю традиційного слов'янського мистецтва та бойових єдиноборств «Київська Русь». Його інстальовано складовою діяльністю із відродження історико-культурної спадщини Любеча та розвитку історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч». Пам'ятник представляє собою скульптурну композицію із зображенням преподобного Антонія в чорному вбранні, виконану на тлі масивної кам'яної брили неправильної форми.

Кам’яниця Павла Полуботка в Любечі. Перша половина XVIII ст. Кам’яниця – пам’ятка мурованої цивільної архітектури початку XVIII ст., розташована у центральній частині Любеча на краю корінної тераси Дніпра. Отримала назву від імені чернігівського полковника Павла Полуботка (бл. 1660–1724). Будівля орієнтована довгою віссю у напрямку північ – південь. Вона одноповерхова, розмірами 11,70 × 8,60 м, з підвалом. Вочевидь, носила господарське призначення, адже не мала опалення. Всередині – квадратне приміщення (6,5 × 6,5 м), що перекрите зімкненим склепінням, і передпокоєм, перекритим коробовим склепінням. Вхіди до будівлі та підвалу міститься з північного боку. Дах чотирисхилий із заломом. Реставрована наприкінці ХІХ ст., коли біля вікон у підвалі (одного із західного боку і двох зі східного) були прибудовані приямники, а з північного боку – ганок.

Печера знаходиться в урочищі Слободка, що в південно-західній частині Любеча. За свідченнями Г.О.Милорадовича, у 1892 р. місцеві мешканці викопали печеру та зробили підпорну стіну з цегли перед її входом. За взірець була взята Ближня печера в саду графа Милорадовича. У 1907 р. М.К.Якимович склав план печер. Дальня печера, як і Ближня, складається з трьох частин: коридору, каплиці та самої печі. Вхід до неї влаштований на схили корінної тераси Дніпра. Коридор розмірами 6,6 × 1,44 м, висотою 2,46 м. Розміри каплиці – 5,03 × 3,59 м, висота 3,26 м. Ці два приміщення обкладені цеглою та потиньковані. Третє – вирубане у глині, має округлу форму (7,41 × 2,05 м), з напівкруглою стелею. Внаслідок обрушення ця частина зазнала сильні деформації та втратила свій первісний вигляд.

Печера Антонія розташована в Любечі на території колишньої садиби Г.О.Милорадовича (1839–1905). За легендою тут був прихисток Антонія Печерського, але знахідок того часу не видалено. Матеріали дають печі другої половини ХІХ ст. У 1920-х рр. під час антирелігійної компанії вхід зруйнували, її знаходження було локалізовано лише під час розкопок 2009 р. Вхід до печі міститься в трапецієподібній цегляній підпірній стіні на схили тераси Дніпра. Дослідники віднайшли кераміку XVIII ст. та квіткові горщики кінця ХІХ – початку ХХ ст. Печера складалася з трьох частин: цегляної потинькованої та побіленої галереї зі склепінням (3,2 × 0,8 × 1,8 м), каплиці завширшки 1,4 м (до 6,4 м від входу) та вирубаної у глині ​​грушоподібної камери (4,2 × 2,3 м, висота 2,6 м). Останню камеру деформували обвали.